1Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматува́в — і нас вилікує, ударив — і нас перев'яже!
2Ожи́вить він нас до двох день, а третього дня нас поставить, — і будемо жити ми перед обличчям Його.
3І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він при́йде до нас, немов дощ, немов дощ весняни́й, що напоює землю.
4Що, Єфреме, зроблю́ Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? І Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці, —
5тому Я тесав їх пророками, позабивав їх проре́ченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде.
6Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізна́ння — більше від цілопалень.
7Вони заповіта Мого порушили, мов той Ада́м, вони там Мене зрадили.
8Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів.
9І як той розбишака чига́є, так ватага священиків на дорозі в Сихем — учиняють розбі́й, бо зло́чин учиняють вони.
10У домі Ізраїля бачу жахли́ве, — там блуд у Єфрема, занечи́стивсь Ізраїль.
11Також, Юдо, для тебе жнива́ пригото́влені, як Я долю наро́ду Свого поверну́!