1А ми, як співробі́тники, благаємо, щоб ви Божої благода́ті не брали надармо.
2Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, - і поміг Я тобі в день спасі́ння!“ Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!
3Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне,
4а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах,
5у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х,
6у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові,
7у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці,
8через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві;
9як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті;
10як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.
11Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене!
12У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!
13Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви!
14До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою?
15Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним?
16Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм!
17Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́,
18і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“